Вимоги до макетів

1. Приймаємо PDF, EPS, AI та TIF.
2. Розмір макета — готовий виріб + 2 мм з кожного боку.
3. Фон і графіка мають виходити за лінію різу; важливі елементи тримайте на відстані щонайменше 3–5 мм від краю.

Допустимі формати файлів: PDF, EPS, AI, TIF.

Розмір макета = готовий формат + 2 мм вильоту з кожного боку.

Неправильно: текст розміщений надто близько до лінії різу.

Правильно: значущі елементи — у безпечній зоні.

1. Макет має бути в CMYK. У разі подання RGB друкарня не гарантує точну передачу кольору.
2. Рекомендована роздільна здатність — 300 dpi.
3. Чорний текст: C0 M0 Y0 K100. Шрифти переведіть у криві або додайте файли шрифтів.

RGB — екранна модель; точність кольору в друці не гарантується.	CMYK — колірна модель для друку.
72 dpi — недостатня роздільна здатність для друку.	300 dpi — рекомендована роздільна здатність.

Текст у шрифтах і текст у кривих

Перед передачею у друк переведіть усі текстові елементи в криві. Якщо надсилаєте текст у шрифтах, додайте файли нестандартних шрифтів.

Текст у шрифтах: перед друком переведіть його у криві.

Текст у кривих: кожна літера стає векторною графікою.

Photoshop та Illustrator: растрування складних елементів

У Photoshop обов’язково зведіть усі шари в один через Flatten Image і збережіть файл у форматі TIF з LZW compression.

В Illustrator найкраще раструвати не весь макет, а лише проблемні зони — наприклад, фони з ефектами. Текст і логотипи залишайте у векторі або кривих для максимальної чіткості.

1. Виділіть групу об’єктів з ефектами та оберіть Object → Rasterize.
2. Встановіть: Color Model — CMYK, Resolution — High (300 ppi), Background — Transparent за наявності фону позаду та Anti-aliasing — Art Optimized.
3. Збережіть копію: растрування незворотне. Не раструйте дрібний текст менше 8 pt — він стане нечітким. Перевірте колірний профіль, інакше можуть змінитися відтінки всього макета.

Зведення шарів у Photoshop: Flatten Image.

Вбудоване зображення у документі: Embed, а не Link.

Растрові зображення мають бути вбудовані в документ, а не вставлені посиланням. Лінки можуть бути загублені під час відкриття файлу; за такі зображення друкарня відповідальності не несе.

Допустима роздільна здатність — від 300 до 450 dpi. Вища роздільна здатність лише збільшує вагу файлу та ускладнює опрацювання, не покращуючи друк.

Будьте уважні: макети з увімкненим Overprint друкуються без перевірки й можуть дати зникнення або зміну кольору об’єктів. Перед надсиланням обов’язково перевірте у векторі Overprint Fill та Overprint Stroke.

Вбудовані растрові зображення: 300–450 dpi.

Перевірка атрибутів Overprint Fill / Overprint Stroke.

Персоналізація

1. Надайте основний макет-шаблон і базу змінних даних у форматі .xls.
2. У шаблоні всі змінні дані мають бути у шрифтах; якщо шрифт нестандартний, додайте його файл.

Фольгування

Винесіть фольгу на окремий верхній шар Foil; для зручності використовуйте контрастний колір C0 M100 Y0 K0. Усі елементи під фольгу — тільки вектор: без растрів, прозоростей і градієнтів.

• Мінімальна товщина лінії для фольги — 0,2–0,3 мм; відстань між елементами — 0,3–0,5 мм.
• Не ставте важливу фольгу на лінії біговки: вона може тріснути.
• Текст під фольгу переведіть у криві.
• Для звичайної друкованої лінії мінімум — 0,1 мм; стабільний результат дає товщина 0,15–0,2 мм.

Крок 1: створіть окремий верхній шар Foil.

Крок 2: створіть контрастний технічний колір Foil.

Крок 3: налаштуйте колір і використовуйте лише векторні елементи.

Файли: PDF, EPS, AI, CDR. Усі елементи, що друкуються спецкольором, мають бути векторними, розміщеними в окремому верхньому шарі над CMYK-макетом.

1. Створіть окремий Spot Color для кожного спецкольору в панелі Swatches.
2. Назви й колірні значення: білило — White, C100 M0 Y0 K0; золото та срібло — Special, C0 M0 Y100 K0; лак — Clear, C0 M100 Y0 K0.
3. Для кожного об’єкта увімкніть Overprint Fill та, якщо є контур, Overprint Stroke.

Важливо: під золотими або срібними об’єктами не повинно бути CMYK-об’єктів, інакше колір не буде яскравим.

Формати для макетів зі спецкольорами: PDF, EPS, AI, CDR.

Створення Spot Color для білила, лаку, золота або срібла.

Налаштування назви та кольору спеціальної фарби.

Спецколір — в окремому верхньому шарі над CMYK-макетом.

Файли: PDF, EPS, AI. Розмір макета — готовий виріб + 1 мм по периметру. Фон, плашки та графіка мають виходити на цей виліт; важливі елементи тримайте щонайменше за 2 мм від краю.

Контур різу — векторний, в одному макеті із зображенням, в окремому шарі CUT. Він має бути суцільним, максимально замкнутим, товщиною 0,25 мм, кольору C0 M100 Y0 K0. Пунктирні лінії не використовуйте; уникайте гострих кутів і контурів із великою кількістю вузлів — вони можуть різатися з надривами.

Якщо в макеті багато векторних елементів та ефектів, раструйте макет для коректного прочитання обладнанням.

Стандартні наліпки: для прямокутника — [ширина x висота mm]_sticker; для кола — [D=діаметр mm]_sticker; для прямокутника зі скругленими кутами — [ширина x висота mm_R=радіус]_sticker. Контур у цих випадках малювати не потрібно.

Формати для макетів із плотерною порізкою: PDF, EPS, AI.

Безпечна зона: значущі елементи не ближче 2 мм від краю.

Дообрізний формат: готовий розмір + 1 мм вильоту.

Контур порізки — у шарі CUT, 0,25 мм, C0 M100 Y0 K0.

Стікерсети

1. Виліт — 2 мм по периметру загального розміру; безпечна зона для значущих елементів — 3–5 мм від краю.
2. Усі зображення раструйте на 300 dpi, контур лишайте векторним.
3. У кожній наліпці з фоновим кольором зробіть виліт цього кольору не менше 0,5 мм за лінію різу.
4. Мінімальний розмір одного елемента для порізки — 5×5 мм.

Упаковки

1. Контур різу — 0,25 мм, C0 M100 Y0 K0; біговка — 0,25 мм, C100 M0 Y100 K0.
2. Контур має бути суцільним, максимально замкнутим; пунктир не використовуйте.
3. Контур і біговка мають знаходитися в окремому шарі в одному макеті із зображенням.

Наліпки з оракалу

1. Для порізки з проборкою мінімальна товщина лінії — 2 мм; тонші елементи не пробираються.
2. Усі гострі кути обов’язково скругліть.
3. Шрифти переведіть у криві.
4. Лінії різу не мають перетинатися — обов’язково перевірте це.

Стікерсети: виліт 2 мм та безпечна зона 3–5 мм.

Оракал із проборкою: мінімальна товщина ліній 2 мм.

Прозорості, маски, режими накладання (Multiply, Screen), Drop Shadow, Blur, Glow і складні градієнтні сітки можуть спричинити технічний брак.

• RIP може некоректно інтерпретувати прозорість: з’являються «сходинки», білі прямокутники або зникають елементи.
• Прозорість конфліктує з Overprint — кольори можуть стати темними, брудними або неочікувано змінитися.
• Об’єкти під маскою можуть втратити насиченість; напівпрозора маска поверх Pantone, золота чи лаку майже гарантовано дає помилку.
• У масках можливі смуги на градієнтах, особливо на темних і пастельних заливках.

Зведіть проблемні ділянки: Object → Flatten Transparency, повзунок Vector — 100%, Raster Resolution — 300 ppi; або Flatten Image у Photoshop з LZW. Складні групи раструйте окремо у CMYK 300–450 dpi. Текст і логотипи залишайте у векторі.

Багатосторінкові вироби

1. Подавайте макет посторінково, не розворотами: перша сторінка — обкладинка, остання — її задня частина.
2. Виліт — 5 мм; усі фони та плашки мають виходити за межі сторінки на цю відстань.
3. Текст і номери сторінок — мінімум 8 мм від лінії різу.
4. Колірна модель — CMYK. Основний текст: C0 M0 Y0 K100; для великих чорних фонів: C60 M40 Y40 K100. Растрові зображення — 300 dpi.

Брошури на скобу

1. Кількість сторінок обов’язково кратна 4: 4, 8, 12, 16, 20 тощо.
2. Виліт — 5 мм; текст і логотипи — мінімум 10 мм від лінії різу.
3. Враховуйте «виповзання»: внутрішні сторінки товстої брошури після обрізки стають вужчими. Чим ближче до середини, тим менше зовнішнє поле.
4. Макет — CMYK, 300 dpi, посторінково. Якщо зображення переходить через розворот, на сторінках поза центральним розворотом можлива похибка 1–2 мм; не ставте на згин текст або обличчя.

Термоклей і термобіндер

1. Відступ від корінця до тексту або зображень — 15–20 мм.
2. Виліт — 5 мм з усіх боків; фони та плашки мають виходити за лінію різу.
3. Обкладинка подається суцільним розворотом: задня частина + корінець + передня частина.
4. Товщина корінця залежить від кількості сторінок і товщини паперу: кількість сторінок / 2 × товщина одного аркуша.
5. На обкладинці чотири біги: два по краях корінця, передній — за 9 мм від корінця, задній — за 8 мм.
6. Зона склейки — біла смуга 5 мм від корінця на першій, останній сторінці блоку й обкладинці. Перехідне зображення частково зникне в корінці.

Пружина

1. Відступ від сторони зшивки до важливих елементів — 12 мм.
2. Для двостороннього макета враховуйте чергування сторінок.
3. Обкладинка на металеву пружину з боку зшивки в готовому вигляді на 2 мм більша за блок; для пластикової — такого самого розміру.
4. Виліт — 2 мм. Колір — CMYK, зображення — 300 dpi, макет — посторінково.

Термоклей: важливі елементи відступають 15–20 мм від корінця.

Пружина: важливі елементи відступають 12 мм від зшивки.

1. Готовий розмір розвороту — 296×210 мм.
2. Виліт — 2 мм з усіх боків; фони та плашки мають виходити за лінію різу.
3. Смуги зліва направо: лицьова сторона — 98 + 99 + 99 мм; внутрішня — 99 + 99 + 98 мм.
4. Важлива інформація має бути щонайменше за 3 мм від лінії фальцювання.

Євробуклет: смуги 98 / 99 / 99 мм та безпечна зона від лінії фальцю.

1. Приймаємо PSD, PDF, EPS, AI і TIF.
2. У PSD і TIFF усі шари мають бути злиті в один; роздільна здатність — 150 dpi.
3. Колірна модель — CMYK.
4. Масштаб макета — 1:1.
5. Значущі елементи — щонайменше за 30 мм від лінії різу.

Широкоформатний друк: PSD, PDF, EPS, AI, TIF; масштаб 1:1.